Свіча Пам’яті! Свіча болю українського народу!

2018-11-26

Свіча – це світло ненародженої душі , яка кричить із забуття « люди! Я так хотіла жити , я так хотіла хліба, крихту, зернинку…»

24 листопада вся Україна вшановувала пам'ять жертв Голодомору . Страшний геноцид забрав життя млн. людей. Ці страшні факти – це наша історія. Виросло вже не одне покоління українців після тих жахливих подій . Все менше і менше тих людей, які були свідками жахіть трьох голодоморів. Одним з виховних моментів роботи школи є збереженням пам’яті трагедій нашого народу, не дати канути в небуття страшних злочинів того часу.

26.11.2018 учні нашої школи здійснили поїздку до меморіалу жертв Голодомору у м. Києві. Екскурсія почалася біля воріт 2-х Янголів, які символізують вічність, потім був пам’ятник дівчинці , яка тримає 5 колосків ( згадка про закон 5 колосків або закону 7,8). Все серйознішими стають обличчя наших учнів . Велетенська біла свіча пам’яті оповита густим листопадовим туманом ; лелека, який розриває пута неволі; чорні хрестики, тиха розповідь екскурсовода , кожне слово якої западає важким каменем у наші душі та серця. Загинули мільйони українців , яким не вистачило хліба у державі, що була світовою житницею.

Проходимо залом меморіалу , де кожен документ, кожна світлина – це чиясь доля, загублене життя, ненароджений громадянин України. Вразили книги пам’яті - їх 18. В кожній - тисячі імен померлих від голоду . Знайшли ми в них і відомості про наше село Леляки. Боляче дивитися на цифру 47 ( така офіційна статистика) померлих, адже за словами очевидців їх було більше 300.

Схилила голови молодь в пошані до загиблих. .. Закінчилася екскурсія біля коло колу Пам’яті. Кожний мав змогу вдарити в ньому з знак пам’яті жертв Голодомору. Далеко над Дніпром чути його дзвін. Дзвін , про те, що ми пам’ятаємо і ніколи більше недопустимо таких подій на території нашої держави.

Вічна пам'ять і вічний покій всім померлим у тих страшних муках голоду. Нехай таке більше ніколи не повториться.

Догоряє свіча. Настає новий день. Щасливий день , коли хліба вдосталь, коли поруч всі живі. Бережімо це …

Вчитель іноземної мови Косюхно Жанін-Паскаль Йосипівна