/Files/images/robota_praktichnogo_psihologa_/17951.gif Дорогі батьки!
Ви – перші й найважливіші вчителі вашої дитини. Перша школа вашої дитини – це домівка, яка найбільше впливає на те, що дитина вважатиме основним у житті, на формування системи її цінностей. Цікаво, що люди, які багато чого досягли в житті, визнають значущість того, що дають дитині батьки. «Час чудес» - так називають дослідники перші п’ять років життя дитини. У цей період зароджується емоційне ставлення до життя і до людей, наявність чи відсутність стимулів до інтелектуального розвитку, що визначає всю подальшу поведінку дитини, її світосприйняття.
Не кожна дитина готова в шість років сісти за парту

Нові ранці, парадна форма, зворушливі банти і пишні букети квітів… «Перший раз у перший клас», безумовно, не тільки запам’ятовується на все життя, а й викликає спектр різноманітних емоцій у малюка, який ще вчора безтурботно бавився в пісочниці, а нині має опанувати непросту науку спілкування з однокласниками та вчителями, призвичаюватися до нового режиму дня і разом зі шкільною формою приміряти новий соціальний статус – «учень». І щоб ці яскраві емоції органічно перейшли у спокійне і зважене річище шкільних буднів, батькам, як і вчителям, не можна забувати про деякі «золоті» правила.
Перший рік навчання у школі – це один із найсуттєвіших перехідних періодів у житті дитини, адже цілковито змінюється спосіб її життя.

Психологи і педагоги визначають готовність до школи насамперед тим, наскільки малюк бажає йти до навчального закладу, а також рівнем розвитку певних параметрів інтелектуальної, соціальної та психофізіологічної зрілості дівчинки чи хлопчика. Розроблені такі показники готовності до навчання у школі:

v Здатність до довільної, цілеспрямованої, вольової поведінки: уміння зосередитися у класі, не звертати увагу на подразники, що відволікають, уміння орієнтуватися на вказівки вчителя, уважно слухати і точно виконувати їх;

v Інтелектуальна готовність: розвинуте наочно-образне мислення, уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, виділяти істотні ознаки предметів, робити висновки, уміти будувати речення, висловлювати свої думки у певній послідовності;

v Здатність до дій подумки (розвиток внутрішнього плану дій), уміння критично ставитися до себе, оцінювати результат своїх дій;

v Фізична розвиненість дитячого організму, достатній розвиток дрібної моторики рук;

v Достатній рівень розвитку психічних процесів: уваги, пам’яті, мислення, спостережливості, уяви тощо.

Багато з цих умінь у 6-річної дитини – в зародковому стані. Якщо один або декілька показників готовності до школи в дитини несформовані, вона відчуватиме істотні труднощі під час навчання у першому класі.

Медики стверджують, що період між шістьма та сімома роками дорівнює десяти рокам життя, наскільки інтенсивно відбуваються зміни в дитячому організмі. Рік, що відокремлює 6-річну дитину від 7-річної, дуже важливий для її психічного й фізичного розвитку. На думку психологів, саме в цей рік формується багато важливих психологічних новоутворень: логічне мислення, воля,внутрішній план дій, довільна поведінка.

Лікарі наводять невеселу статистику: тільки 30% дітей, які зараз ідуть до школи, належать до першої групи здоров’я. Решта 70% - хворі або з певними відхиленнями у стані здоров’я. Не варто забувати також, що вже в дошкільному віці 15-20% дітей мають хронічні захворювання, більш ніж у 50% - розлади опорно-рухового апарату, а у 30-40% дітей – невротичні розлади. Така статистика змушує замислитися. Першокласники починають хворіють найчастіше тому, що не мають змоги проводити надворі достатньо часу, повноцінно відпочивати, якісно і вчасно харчуватися. А кількість старшокласників, які мають хронічні захворювання, щороку прогресує

У маленького першокласника – велика потреба у грі, а поняття «робота» для нього поки незнайоме. Йому дуже важко втримати увагу в тих межах, яких вимагає школа. Шестирічна дитина здатна втримувати увагу на одному предметі 10-15 хвилин, а для успішного навчання потрібно 20-25. Навіть усидіти півгодини на уроці, не зігнувши спини, для нього проблема, а неправильна поза призводить до захворювань хребта.

Для першокласника дуже важливо безболісно перейти від ігрової до навчальної діяльності. Психологи нагадують батькам: щоб дитина пішла до школи охоче, треба подбати про те, щоб у дні, які залишилися до 1 вересня, дитина дотримувалася певного режиму.

«Золоті» правила для батьків першокласників"

v Заздалегідь привчайте дитину до відповідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідує дошкільного закладу.

v Демонструйте любов до дитини незалежно від її оцінок у школі. Вона має відчувати, що дорога вам завжди, незважаючи на те, чи збігаються її шкільні досягнення з вашими уявленнями і вимогами. Таке ставлення допоможе сформувати в дитини стійку позитивну самооцінку на все життя.

v Полюбіть школу, в яку ви віддали свою дитину. У жодному разі не можна дозволяти собі некоректних коментарів про школу та її вчителів, особливо у присутності дитини. Дитині важко одразу сприйняти авторитет учителя. Тому якщо мама підтримуватиме педагога, донці або сину буде набагато легше ввійти в нову життєву ситуацію.

v Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження, на річ, якою можна вихвалятися перед знайомими: « А моя дочка дві іноземні мови вивчає, на фортепіано грає, на художню гімнастику ходить! ». Цілком можливо, що таке навантаження для неї надмірне, але вона не насмілюється вам заперечувати. Роздивіться у малюкові не продовження вашого «Я», а окрему особистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що їй справді потрібно, а що ні.

v Говоріть із дитиною щодня про всі дрібниці. Про складні і приємні події, про шкільне життя.

v Ураховуйте побажання дитини. Адже до школи йде вона, а не ви. Тож варто дослухатися, який вона хоче портфель, пенал, олівці, яка форма їй більше до вподоби, необхідно дати змогу зробити вибір із декількох представлених варіантів відповідно до ваших фінансових можливостей.

v Якщо ваш малюк хоче взяти із собою до школи щось нестандартне, скажімо, маленьку іграшку, - дозвольте! Батьки помиляються, намагаючись навіяти дитині, що відтепер вона доросла. Дитинство після 1 вересня не закінчується. Цей процес тривалий, особливо для шестирічок.

v Ще до школи варто з’ясувати нахили малюка і розпочати заняття хореографією, музикою, малюванням, допомогти спрямовано витрачати енергію до початку шкільного навчання і досягати позитивних результатів у тій справі, що подобається саме йому, а не тільки вам.

v Показуйте, що ви задоволені здобутками своєї дитини, уникайте підкреслення її невдач.

v Якщо у школі, яку ви обрали, першокласники вдень не сплять, а ваша дитина потребує денного сну, не залишайте це питання без уваги. Шукайте школу-дитсадок, де цю умову виконують обов’язково.

v Розвивайте увагу, пам'ять, мислення малюка за допомогою спеціальних вправ.

v Учіть дитину висловлювати свої думки, переказувати оповідання, мультфільми, події.

v Розвивайте дрібні м’язи рук за допомогою ліплення, малювання, аплікацій, нанизування намистинок, складання пазлів тощо.

v Аби дитина, переживши ажіотаж 1 вересня, могла підтримувати позитивний навчальний настрій протягом подальших років, необхідні спільні зусилля – і сім’ї, і громадськості, і, звичайно, школи. Багато в цій ситуації залежить від батьків, адже насамперед вони готують до школи. Радимо мамам і татам бути пильними, особливо впродовж першого періоду навчання.

v Ви є мовним та мовленнєвим зразком для дитини, оскільки вона вчиться говорити, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи і торкаючись руками.

v Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як говорять її рідні та сусіди.

v Дитина успішніше засвоює мову, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею.

v Мова та мовлення набагато краще розвиваються в середовищі спокою, безпеки та любові, бо в таких умовах виникає більше нагод для бесід.

v У кожної дитини – свій темперамент, потреби, інтереси і симпатії; поважайте її неповторність.

v Ставте для себе та для дитини реальні цілі, ведіть і скеровуйте – але не підштовхуйте.

Дитячі заповіді для батьків, бабусь і дідусів

1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Коли – не будь я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.

2. Я бачу світ інакше, ніж ви. Прошу вас, поясніть мені: що? коли? і чому? кожен із нас має робити.

3. Мої ручки ще маленькі. Не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.

4. Мої почуття ще недозрілі. Прошу, будьте чуйними до моїх потреб.

5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них учився. Тоді зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у свій неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.

8. Я вчуся у вас всього: слів, інтонацій голосу, манер. Ваші слова, почуття та вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь-ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному.

9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте обережні, щоб ваша любов не перетворилась на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

10. Любі мої, я вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що ви також мене любите.

Пам’ятка батькам першокласників

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні. Дайте їй місце у сімї.

2. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтесь справами і проблемами дитини.

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати , ліпити.

5. Відвідуйте з дитиною театри, організовуйте сімейні екскурсії.

6. Віддайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишуканому, дорогому одягу.

7. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин на день.

8. Зверніть увагу на те, що діти дещо знають про секс. Не дозволяйте цій темі домінувати.

9. Привчайте дитину до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці.

10. Не виховуйте з дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сімї зі своїми правами й обов’язками.

Кiлькiсть переглядiв: 21

Коментарi