Вітаймо жінку

2017-03-07

Вітаймо жінку – джерело любові
У свята, в будні, повсякчас.
І не жалійте ніжності у слові,
Вона стократ повернеться до вас.

Земля вже прокидається від сну, а березень, розпочинаючи весну, дарує чудо. Це чудо – в усмішках чарівних, у морі квітів навкруги, у теплих та ніжних словах, що найчастіше звучать 8 Березня.

7 березня кожна жінка, що переступила поріг школи, відчула подих весни. А її символом, безумовно, були провісники – котики. Яке ж свято без них? Дарували цю радість справжні джентльмени цього дня – Закомірний Олександр і Гресько Максим, учні 11 класу. Ніхто не скупився сьогодні на компліменти, слова – вітання та слова – подяки. Атмосфера звісно ж була святкова.

«Жінки! Сьогодні ваше свято. І на зорі, ще в ранній час, Йде славний березень вітати живими пролісками вас», - такими словами ведучі (Гресько Максим та Ігнатишина Карина) розпочали концертну програму. На очі кожної жінки, присутньої в залі, накотилися сльози, як тільки прозвучали перші слова пісні «Бабусенько мила» у виконанні учениці 3 класу Лепехи Анастасії.

Мама, мати, матуся… скільки спогадів і тепла таїть це слово, бо ним ми звертаємося до найближчої, найдорожчої, найріднішої для нас людини. Пісні «У мами», «Для тебе, матусю», виконані учнями 7 та 5 класів, є яскравим підтвердженням цього.

Сльози, але вже радості, не сходили з облич глядачів, адже свої таланти продемонстрували учні 10 («Сон Стецька») та 11 («Зірки на сцену» ) класів. Із захопленням жінки слухали прекрасну легенду про дари, що Бог роздавав дівчаткам різних країн світу. Україночка спокійно взяла свій дарунок, міцно притисла його до серця, поклонилася і з ясним обличчям, і вірою понесла красу та пісню в народ. А учні 6 класу виконали пісню «Хуторянка», бажаючи всім не втрачати зовнішньої краси, а в душі, відлунюючи своєю загадковою чарівністю, нехай звучить завжди українська пісня.

Порадами щодо вдалого вітання жінок в День 8 Березня поділились учні 8 та 9 класів. Та, мабуть, найбільше емоцій викликала презентація учнів 10 класу (керівник Лепеха Тетяна Петрівна). Під час перегляду світлин, які безперервно змінювались на екрані, на очах знову з’являлись сльози. Цього разу це були сльози – спогади.

На жаль, кожне свято має своє завершення. Але жіноче весняне свято особливе, бо є початком пробудження природи, гарного настрою, бажання творити. Нехай добро, мир, любов, кохання, взаєморозуміння ніколи не залишать вас , дорогі жінки!

ЗНВР Гресько Н.П.